Півтора року без питної води: як миколаївці розв'язують цю проблему, — ФОТО

Як живуть містяни вже понад рік без води, а також як окремі підприємства та організації розв’язують проблему відсутності питної води в кранах.

Редакція 0512 дізналась, як вирішується проблема з питною водою, починаючи від встановлення точок роздачі води й закінчуючи трамваями-водовозами.

Понад рік жителі Миколаєва живуть без питної води в кранах, адже ту воду, яка подається наразі, можна використовувати лише для побутових потреб, а от пити чи готувати на ній їжу — суворо заборонено.

Дванадцятого квітня 2022 року Миколаїв на місяць залишився без води. Про причини містянам сказали пізніше. З’ясувалось, що російський агресор підірвав водогін Херсон-Дніпро, тим самим залишивши майже пів мільйонне місто без води:

росіяни навмисно підірвали водогін. Це ми вже виявили, коли приїхали на місце підриву після деокупації Херсонщини. Водогін підірвали в чотирьох місцях. Це навмисно, це не внаслідок бойових дій та випадкового влучання, адже в одній з камер ми знайшли ящик тротилу, який не розірвався. російська федерація винайшла новий вид зброї, не маючи успіхів на полі бою, — це залишити пів мільйонне місто без води, щоб воно просто перестало існувати, — говорить директор “Миколаївводоканал” Борис Дуденко.

У Миколаєві почали бурити свердловини, розконсервовувати наявні та розвозити воду районами міста; люди збирали технічну воду під дощем та на річці; Миколаєву допомагала сусідня Одеса і не тільки — волонтери завозили фури з бутельованою водою, а міжнародні організації надавали системи очищування. Всі ці дії супроводжували й постійні обстріли Миколаєва, тому вистояти чергу за водою інколи було дуже небезпечно для життя.

Як живуть містяни вже понад рік без води, а також як окремі підприємства та організації розв’язують проблему відсутності питної води в кранах.

Відсутність води в кранах могла зумовити інфекційні захворювання та проблеми з водопровідною мережею, а тому влада вирішила пустити в крани воду з Дніпро-Бузького лиману. Гендиректор “Миколаївводоканал” Борис Дуденко розповів, що по запуску солоної води в мережу водопостачання було доволі багато суперечок, як рік тому, так і зараз. З його слів, Миколаїв — єдине місто у світі, де пустили в мережу солону воду.

Скажу простою мовою. Миколаїв використовує 100 тисяч м3 води на добу. У мережі в цей час повинно бути 300-400 тисяч м3 води. Потрібно, щоб було джерело водопостачання, а також потужності — насоси, трубопроводи, які б могли взяти таку кількість води з якоїсь водойми, транспортувати її до очисних споруд водопроводу, очисні споруди мають очистити води, а вже потім тільки подати її в мережу. А мережа, за допомогою помп, повинна цю воду розподілити по місту. Тільки в цьому місці, де ми взяли воду, були потужності, були трубопроводи і тільки там ми змогли взяти ту кількість води, яка потрібна.

Він додав, що підприємство ще має постійно підтримувати закачування цієї води в систему, щоб все могло працювати.

Це питання (пуску солоної води в крани, — прим.) опрацьовувалось не лише мною та моїми працівниками. Працювали всі разом: миколаївський голова і його команда, ОВА. Як гадаєте, при наявності десь класної води чи було б бажання зробити саме так?

Солона вода пошкоджує сантехніку в будинках містян, руйнує мережі по місту, адже кількість поривів суттєво зросла, і найголовніше — досі непридатна для споживання, а тому питання питної води в кранах залишається відкритим, адже нещодавно мер Миколаєва заявив, що поки що повернути саме питну воду в крани не вийде, адже місце водозабору змінили та тепер вже питання в тому, що у Кривого Рогу великі проблеми з водою після підриву Каховської ГЕС. Якщо ж зараз щось робити, то навпаки, вода буде ще більш солона.

Встановлення точок видачі води та поява трамваїв-водовозів: миколаївські КП півтора року надають містянам очищену воду

Миколаївці мають змогу набирати очищену воду безкоштовно завдяки точкам видачі води, які встановлені на базі підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” в кожному районі міста. Директор ОКП Микола Логвінов розповідає, що підприємство загалом обслуговує 79 точок видачі безплатної очищеної води.

Шістдесят дев’ять систем очищення води надали підприємству благодійні організації — українські та міжнародні: компанії «Ecosoft», «Wise Water», «Water Mission», «Oxfarm», «Acted», «Нове життя», благодійна організація «Razom for Ukraine», фонд «Пліч-о-пліч», об’єднання «Ukrainians in the Carolinas», Посольство Данії в Україні, данські компанії, представництво ПРООН в Україні, а десять систем закупила вже безпосередньо міськрада.

“Підприємство відповідально ставиться до якості води, що видається населенню, відтак за власної ініціативи на постійній основі проводиться забір з кожної точки для подальшого лабораторного дослідження. Раніше воно проводилося на базі ОКП, а зараз контроль здійснюється за договором Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та окремо ДУ «Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України». Основні параметри, які досліджуються — жорсткість, вміст солей, pH, сульфати, хлориди, залізо, магній, хлор, нітрати, бактеріологія та ін. Все для того, аби миколаївці отримували виключно якісну та безпечну воду”, — розповідає він.

Микола Логвінов додав, що з початку 2023 року підприємство видало 54 мільйони літрів води (54 тис. м3), а щодня видається близько 243 тисячі літрів води (243 м3). Лише за три місяці літа містяни набрали понад 27 мільйонів літрів очищеної води.

Наразі підприємство не розглядає облаштування нових точок видачі очищеної води, а обслуговування наявних здійснюється завдяки фінансовій підтримці Миколаївської міської ради.

Як живуть містяни вже понад рік без води, а також як окремі підприємства та організації розв’язують проблему відсутності питної води в кранах.

Паралельно з роботою точок видачі води містом щоденно курсують трамвай та тролейбус-водовіз, а ще воду можна набрати біля підприємства “Миколаївелектротранс”.

“Це дикість, що електротранспорт розвозить воду”

Директор КП Юрій Сметана розповів, що з початком повномасштабного вторгнення не виключалось того, що агресор може залишити Миколаїв без води:

Так воно і сталось, ми морально були готові, у нас були плани. Тому в перші дні ми почали бурити свердловини на території нашого КП. Спочатку ми роздавали технічну воду, потім до Миколаєва почала надходити допомога від європейських партнерів та українських міст.

До прикладу “Миколаївелектротрансу” станцію зворотного осмосу передав Житомир, завдяки цьому зараз працює точка очищеної води, а також містом курсує електротранспорт, який також возить очищену воду:

На сьогодні ми її вдосконалили: встановили додаткові вугільні фільтри, тобто можемо працювати з водою зі свердловин, а також доочищувати до нормативних показників воду з крана. Зараз ми використовуємо воду зі свердловини.

У день трамвай та тролейбус розвозять 28 000 літрів води для жителів. Загалом по місту є дев’ять точок, де зупиняється електротранспорт, щоб містяни могли набрати воду, а два рази на тиждень воду можна набрати й біля Залізничного вокзалу.

Це дикість, що електротранспорт розвозить воду, але ми до цього звикли, звикли до цього і миколаївці. Але ми будемо цим займатись до повного відновлення водопостачання в Миколаєві. У нас зараз укладено договір з фірмою, яка займається системами очищування води. Фахівці двічі на тиждень приїздять та обслуговують саму станцію, замінюють фільтри та мембрани. Ми купуємо засоби, які пом’якшують воду та спеціальні мінералізатори, щоб довести воду статну до питної. Також ми здаємо води на аналізи та отримуємо сертифікати про те, що вода дійсно відповідає всім нормативним показникам, — додає Юрій Сметана.

Цю воду містяни можуть використовувати для побутових потреб або ж мити в ній продукти. Сам же директор КП зазначає, що навіть п’є її.

Волонтери не залишились осторонь проблеми відсутності питної води

Досі різні волонтерські організації надають миколаївцям гуманітарну допомогу, зокрема це і питна очищена вода.

Голова ГО “Крила” Віталій Посмітний зазначив, що мікрорайон Кульбакіно залишився без води раніше, ніж решта міста. Спочатку воду двічі на день возили водовозом з ближнього села до мікрорайону Кульбакіно. Крім того, зі слів Віталія, надавали допомогу і сусідні міста у вигляді бутельованої води.

Директор одного з агрохолдингів надав нам можливість набирати воду. З початку квітня і до жовтня Олександр двічі на день по шість м3 привозив людям воду. Також допомагав з водою і Сашко Задера. Вони надавали питну воду мікрорайону протягом шести місяців. Багато води надходило нам з Одеси. Це і пляшкова вода була. Ми ввели картки та роздавали воду з Будинку культури, — розповідає Віталій.

Волонтерам вдалось організувати все так, щоб кожен житель отримав воду. Пізніше вони пробурили свердловину, отримали систему очищення води та встановили точку видачі. Жителі й зараз можуть безкоштовно набрати очищену воду.

Як живуть містяни вже понад рік без води, а також як окремі підприємства та організації розв’язують проблему відсутності питної води в кранах.

Керівник одного з великих гуманітарних штабів Миколаєва «Центр Підтримки Бізнесу» — Артем Ващиленко каже, що було розуміння того, що агресор захоче залишити Миколаїв без централізованого водопостачання:

Ми розуміли, що питання відключення ворогом нас як міста від питної води — лише питання часу. Це безпринципний ворог, який зробить все, щоб зробити людям погано. Було зрозуміло, що з водою буде біда. Тому ми ще у квітні 22 року почали шукати гроші, щоб якось забезпечити містян питною водою.

Разом з міжнародною організацією People in Need, гуманітарному штабу вдалось доставити до Миколаєва близько сорока тисяч ємностей для води на 5 і 10 літрів.

Ми привезли їх до Миколаєва, 12 квітня ми залишились без води, і вже через декілька годин ми почали наповнювати ці ємності питною водою. Нам з цим допомогли підприємства, які продавали питну воду і раніше. Вони дали нам цю воду безкоштовно, ми вантажили все і просто потім видавали людям. Десятитонна автівка була повністю в цих пляшках. Також ми працювали з Укрзалізницею, у них була свердловина з якісною питною водою, ми набирали від них воду і вагони їхали до Миколаєва, де вже волонтери їх розвантажували та роздавали людям на різних локаціях. Ми співпрацювали з іншими партнерами, які привозили нам воду у пляшках.

У рамках допомоги містянам з водою організація передала 1200 тонн питної води у ємностях:

Зараз таких масштабів немає, адже міськрада разом з міжнародними партнерами встановили точки видачі очищеної води по Миколаєву. Це досить зручно. Зараз потреби привозити стільки води немає. Зараз більше потреба в засобах очищення води, у фільтрах вже для територіальних громад, — додає Артем Ващиленко.

Окрім допомоги містянам з питною водою, організація передавала фільтри.

Починаючи з минулого року ми передавали фільтри для очищення води. До прикладу, ми передали фільтри до лікарень, шкіл, для колективного використання. Також видавали фільтри для родин.

Минулого літа штаб започаткував програму для сімей, де є діти до 7 років. Таким родинам волонтери адресно привозили 100 літрів питної води.

У нас і зараз день так побудовано, що зранку дорослі йдуть з місткостями набирати очищену воду. А якщо в родині дитина, то її треба або залишати вдома, або брати із собою, що ризиковано. Тоді вже за одну руку тримаєш дитину чи несеш на руках, а значить набереш і менше води. Саме для цієї частини населення ми впровадили програму. Дев’ятсот родин з дітками з Миколаєва отримали адресну допомогу. До речі, першими, хто зареєструвався на нашу програму, була родина з Маріуполя. Дев’ятсот родин по сто літрів води отримали прямо до дверей.

А вже цього року у Корабельному районі запрацювала точка очищеної води для жителів. Артем Ващиленко додає, що станція продовжує працювати, а її потужність — 30-60 тонн питної води на добу. Він зазначає, що все обслуговування лежить також на організації. На жаль, такі установки дорогі, тому поки не планують встановлювати ще десь, але в планах запуск у роботи мобільної фільтрувальної станції:

У нас в роботі проєкт, який ми скоро представимо громаді — мобільна фільтрувальна станція. Вона на автоплатформі і з нею можна приїхати туди, де немає водопостачання, очистити воду.

Як містяни розв’язують питання з питною водою для себе

Сім’я з Заводського району — Світлана та Михайло розповідають, що на початку, коли водопостачання не було зовсім, воду просто шукали містом. Вони згадують, як доводилось прати руками та використовувати воду по декілька разів: спочатку помити посуд, а потім змивати.

Ми просто бачили, що хтось бере воду зі свердловин чи є черга, то ми одразу брали баклажки та набирали воду. Хтось каже, що десь є видача води, і ми їхали туди. Якось ми їхали в маркет і навпроти “Сотки” стояли два хлопці з паками води 0.33. Вони нам запропонували взяти цю воду собі. Ми відмовились, проте вони наполягли й сказали, що видають цю воду усім, бо знають про проблему з водою в місті.

Наразі сім’я бере воду зі свердловини, а також набирають воду від “Миколаївелектротранс” чи у “Червоному хресті”. Мова йде про очищену воду, яку пара кип’ятить перед вживанням, а питну воду Світлана та Михайло купують.

Проблема відсутності питної води масштабна і вона вирішиться нескоро. Ми не хочемо кричати, що зрада. Нам насправді допомагає велика купа людей. Ми завдячуємо всім, хто долучився до того, щоб у нас була вода. Згадуючи “Миколаївелектротранс”, ми знаємо, що з очисними станціями допомогла Житомирська міськрада. Інша точка — данці. Громадські організації долучались. Дуже велика кількість людей. Звісно, хотілось би мати нормальну воду в кранах, але добре, що є хоч якась.

Інша містянка — Юлія, живе у Центральному районі Миколаєва. Дівчина розповідає, що і до повномасштабного вторгнення замовляла питну воду, адже воду з крана не використовувала для приготування їжі.

Коли російські війська відрізали нас від водопостачання, то я продовжувала замовляти питну воду. Ціна стала вище, але це можна було собі дозволити. З технічною водою було важче, оскільки на той момент нас проживало у квартирі троє дорослих людей. І якщо ще питну воду нам привозили, то технічну ходили набирати самі. Пару раз їздили до знайомих у Варварівку з баклажками, набирати зі свердловини. Коли йшов дощ, то виносили тару на вулицю. Трішки згодом стали возити воду трамваєм і якраз біля будинку. Тому явного дефіциту не було, було де дістати і як.

Юлія зазначає, що воду економили, адже були прильоти по місту і вони берегли ту воду, яка є, бо раптом не вийде наступного дня вийти з будинку.

І надалі дівчина продовжує замовляти питну воду, технічну ж використовує для побутових цілей. Інколи набирає воду і на точці роздачі — для квітів.

Коли читаю новини — бачу, що процеси запущені (з відновлення водопостачання, — прим.): мер звітує, водоканал також постить інформацію у телеграмканал. Розумію, чому все місто перерито, і чому іноді немає води, і все ж не можу на то жалітись, бо поки російські ракети падають буквально в десятках кілометрів від нас, то ще не скоро вийде повернути все як було, — зазначає вона.

А що з водою в кранах?

Борис Дуденко наголосив, що якість води в кранах за ці півтора року змінилась в кращу сторону. Воду з крана можна використовувати для господарсько-побутових потреб, не можна тільки пити й готувати з неї їжу.

Зараз вода стала краще. Вміст хлоридів десь в разів десять менший, ніж був минулого року. Ми будемо намагатись ще покращувати. Робимо для цього деякі заходи, щоб досягти цієї мети. Нам в цьому допоможе і зниження температури надворі. І думаю, що ті технічні заходи, які ми запланували, дадуть свій результат, — резюмував Дуденко.

Станом на зараз продовжує вирішуватись проблема відсутності питної води в кранах миколаївців. Скільки ще так буде тривати — невідомо.

І зараз кожен з нас хоче відновити питне водопостачання, але дуже багато питань по тим джерелам, які наразі доступні. Я зараз не можу розказати всього, але ми працюємо над цим питанням щоденно. Зараз залучені всі можливі механізми, аби не тільки відновити водопостачання у Миколаєві, а й зробити краще, ніж було до війни. Дуже важко сказати, які частина трубопроводів постраждала найбільше. Ми обстежуємо по можливості, але зараз всі наші сили направлені на те, щоб якомога менше часу містяни потерпали від відсутності води. Головне завдання на зараз — втримати систему водопостачання та водовідведення від серйозних аварій, які можуть залишити все місто без води, – зазначає директор водоканалу Борис Дуденко.