На честь кого миколаївці бачать нові вулиці в місті, — ФОТО

Перейменування вулиць у Миколаєві — одна з ТОП тем для містян. Обговорюють і склад комісії, і те, які вулиці слід перейменувати, а найголовніше — як саме треба перейменовувати.

Кожен з жителів Миколаєва мав змогу взяти участь в опитуванні щодо перейменування вулиць. Миколаївці мали змогу не лише запропонувати свій, новий топонім, а те, яку саме вулицю хотіли б перейменувати. Як повідомили в Агенції розвитку Миколаєва, деякі варіанти нових назв вулиць повторювались, а тому доцільно розповісти громадськості про тих, на честь кого хочуть назвати вулиці.

Редакція 0512 побувала на лекції історикині Ганни Червак — «Нові імена в топонімах Миколаєва. Хто ці люди?» та готова розповісти читачам про ці нові імена.

За словами представниці платформи MY ART, які проводили опитування, Дар’ї Фрич-Алчіної, близько 900 людей взяли учать в опитуванні.

— Ми робили вже три онлайн лекції, коли говорили і про європейський досвід перейменування, а зараз вже маємо три офлайн лекції. Це наша остання лекція-дискусія, ми чекаємо на ваші ідеї. Сьогодні ми поговоримо про сучасність. Було дуже багато пропозицій щодо перейменування, — зазначає вона.

Історикиня Ганна Червак розповідає, що з початком війни, 2014 рік, українці пройшли перший етап позбуття “радянщини” в нашій країні:

— У нас відбулась декомунізація вулиць. У Миколаєві перейменували 124 топоніми. Дуже цікаво, що в Інгульскому районі навіть є вулиця Андрія Шептицького. Це навіть мене здивувало, що тоді люди так глибоко підійшли до перейменування, — каже вона.

Історикиня додає, що під час процесу перейменування вулиць, в багатьох регіонах робили так, щоб назви були нейтральними — Черешнева, Яблунево, “щоб було легше”. За її словами, найскладніше перейменувати вулицю на честь когось, адже завжди непросто. А щодо опитування Ганна зазначає, що воно результати були досить цікавими, адже миколаївці показали своє бачення, якими іменами назвати вулиці.

Ми не будемо говорити про те, яку вулицю і як переназвати. Я хочу дати своє бачення ким ці люди є для Миколаєва. Ми познайомимось з тими персоналіями на честь яких хочуть перейменувати вулиці. На жаль, четверо з них — посмертно. Лише одна в цьому списку є нині живущим — Дмитро Марченко.

Сергій Гуссіді

Сто сорок чотири людини в опитуванні зазначили, що хотіли б бачити вулицю на честь захисника. 24 лютого з початком повномасштабної агресії росії проти України Сергій Гуссіді повернувся до ЗСУ, служив командиром взводу гранатометників 90-го окремого аеромобільного батальйону. 16 травня поблизу Вугледара Донецької області від осколкового поранення Сергій Гуссіді загинув.

Я знаю Сергія ще зі своєї педагогічної діяльності. Я знаю багатьох людей, які з ним були знайомі. Мені відомо, що Сергій з 2014 року захищав Україну. Він стояв на захисті Донецького аеропорту. Коли він повернувся — то пішов працювати у школу для того, щоб молоде покоління не просто приходили на уроки Захисту вітчизни, а він робив з молодих учнів патріотів.

Олексій Вадатурський

На другому місці по інтернет-опитування стоїть Олексій Вадатурський. Миколаївець був засновником та гендиректором “Нібулону”. Він загинув від ракетного удару по його будинку у Миколаєві. Разом з ним загинула і його дружина. Тоді не виключався факт і наводження ворожого вогню саме на будинок Олексія Вадатурського.

Багато хто говорив, що Вадатурський міг спокійно виїхати з Миколаєва. Але він залишився. Коли прилетіла та клята С-300 в його будинок, він міг бути ціллю.Він Герой України, йому надали це звання у 2007 році. Для Миколаєва Олексій Опанасович зробив дуже багато, і для шкіл зокрема.

Гліб Бабіч

До війни 2014 року займався бізнесом, писав музику, тексти пісень. У Миколаєві організував студію звукозапису, в якій працював з 12 років, там записувалися не лише українські, а й закордонні музиканти. У 2014 році пішов добровольцем в АТО, заснував і керував волонтерською ветеранською організацією «Республіка. Брати по Зброї», яка має осередки по всій Україні. У липні 2022 року Гліб Бабіч загинув на війні.

Гліб Бабіч був волонтером, за його ініціативи створили волонтерську організацію. Він на війні спочатку — з 2014 року. Гліб пройшов шість ротацій. Він був і під Донецьком. Він загинув під Ізюмом, звісно, що під час виконання бойового завдання. Він достойний того, щоб на честь нього перейменували вулицю, — розповіла історикиня.

Дмитро Марченко

Його постать також є лідером опитування. Миколаївці хочуть, щоб на честь нього була названа вулиця Миколаєва. Проте сам Дмитро Марченко попросив цього не робити і не підтримувати його кандидатуру на перейменування. Дмитро Марченко родом з Миколаївщини, служив У 79-тій окремій аеромобільній бригаді у Миколаєві. Туди він потрапив після випуску з інституту за розподілом. У складі цього підрозділу брав участь у бойових діях, які розв’язала Росія у 2014 році. А вже з початком повномасштабного вторгнення керував обороною Миколаєва. Саме йому завдячує чимало містян за захист міста.

Ця людина зупинила похід на Миколаїв російських “асвабадітелей”. Він сам в інтерв’ю казав, що коли їхав у Миколаїв — розумів, що їде у кільце,  додає Ганна.

Дмитро Кремінь

Дмитро Кремінь сам із Закарпаття, а 1975 року він жив і працював на Миколаївщині. Дмитро Кремінь лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, всеукраїнських літературних премій імені. Автор багатьох поетичних книжок, виданих у Києві, Одесі, Миколаєві та Ужгороді. У перекладі вірші виходили в Англії, США, Канаді та Китаї. Він один з тих миколаївських поетів, який писав свої твори українською. А 2023 рік — рік пам’яті поета.

— Мені, як історику, подобається, що його поезія сягала Елади. Він заглибився у сакральний Миколаїв. Ця людина створила поетичний міф українського півдня. Він робив український південь. Дмитро Кремінь багато чого зробив.

Також історикиня зазначила, що у Миколаєві досі немає вулиці Аркаса. Хоча Микола Аркас також зробив вагомий внесок у розвиток Миколаєва:

— Навіть пам’ятника немає! Раніше було пропозиція перейменувати педагогічний університет на честь Аркаса, як так сталось, але інститут став ім. В. Сухомлинського. Як так сталось, що ми забули про Аркаса. Микола Аркас видатна особистість. Найголовніші його здобутки — опера “Катерина”, Аркас створив у Миколаєві “Привіту” — це була друга організація на півдні. Крім того, Аркас написав “Історія України-Руси”. Це людина, яка зробила дуже велику кількість гарних справ.

Крім того, згадали постать і Степана Бандери, Скоропадського, Симана Петлюри. Також миколаївці хотіли б назвати на честь Ігоря Бедзая — Героя України, народженого у Миколаєві, бойовий льотчик загинув у травні, 2022 року. Вулиці на честь цих людей також хотіли б назвати вулиці миколаївці.

Серед постатей, на честь яких хотіли б перейменувати вулиці, був і Юрій Янцен — волонтер, захисник та учасник українського майдану. Він з тих, хто розігнав у квітні, 2014 році російську нечисть. На жаль, Юрій загинув у перші дні повномасштабного вторгнення.

Також виділили і українських героїв — зокрема Дмитра Коцюбайла, позивний Да-Вінчі, наймолодший Герой України, який отримав відзнаку за життя. Дмитро загинув у березні, 2023 року, під час виконання завдання.

Під час дискусії миколаївці зазначили, що все ж вулиці треба перейменовувати саме на честь місцевих захисників, у тому числі аби якмога більше людей знало про тих, хто з миколаївців став на захист держави.

Нагадаємо, що склад топонімічної комісії все затверджено. Тепер залишається лише дочекатись засідання, і, можливо, процес перейменування вулиць у Миколаєві стане з мертвої точки.