«росіяни маркували простір, куди потрапляли, трьома речами: своїми прапорами, танками і назвами вулиць», — історикиня про деколонізацію топонімів Миколаєва

Якщо ворожі прапори і танки можна знищити, прибрати або передати до музею, то про відповідні назви вулиць чомусь забувають. Тому вони «тихими партизанами» роками жили в Україні.

Таку думку висловила миколаївська історикиня, лекторка та незалежна експертка у сфері мистецтва Яна Давиденко, — пишуть в Агенції розвитку Миколаєва.

«Ми будемо говорити про кожну конкретну вулицю і намагатимемося зрозуміти, яку ж цінність закладено в їхню назву. Цінності – це про добро, про мир, про творчість або культуру, про суспільний прогрес чи державотворення. Миколаїв — українське місто, отже будемо спиратись на питаннях українського державотворення і саме цих цінностей. Тому я обрала назви центральних вулиць, які не вписуються у цей дискурс», — каже спікерка.

Це ті миколаївські топоніми, які підпадають під дію нового закону про деколонізацію, а саме: вул. Пушкінська, вул. Адмірала Макарова, вул. Лягіна, вул. Фалєєвська, вул. Наваринська та вул. Декабристів.

Крім того, за її словами, росіяни маркували той простір, куди потрапляли, трьома речами: своїми прапорами, танками і назвами вулиць.

«Якщо прапори, можна знищити, прибрати або передати музею, і з танками так само, то про назви вулиць чомусь забувають. Вони такими тихими партизанами живуть роками в новій країні, до якої стосунку не мають… Пушкінських вулиць, які і пам’ятників Пушкіну, було неймовірно багато. З точки зору літератури, можна сказати, що він великий митець, який зробив переворот у російській мові. Але що ж до українського питання? Він був тим, кого називають «трубадуром імперії». Чому? Враховуючи, що це була епоха колоніалізму, а він першим додумався до того, що треба створювати колоніальний дискурс в літературі, тим самим узаконюючи усі територіальні захоплення російської імперії власним літературним словом», — каже історикиня.

Зокрема, Яна Давиденко згадала про колоніальні вірші поета на тему російського завоювання Кавказу, де Пушкін сконструював міф про «росіянина визволителя» і про те, що сусідні народи «дикі», які не мають власної історії та культури.

Додамо, що у Миколаєві досі не почала діяти комісія по перейменуванню топонімів у місті.