Миколаїв Незалежний: позиція, яка протягом 32 років лише міцнішала,- ФОТО

Сьогодні рівно 32 роки, як Україна здобула таку жадану Незалежність. Століття боротьби з ворогами і нарешті країна самостійна, але недовго. Знову війна, знову народ виборює свободу, відстоює свою культуру та мову, показує усьому світові, що має право жити, працювати та розвиватися на благо своєї країни.

За 32 роки незалежності Миколаїв показав свою проукраїнську позицію.

Доказом цього є референдум 1991 року, коли містяни підтвердили, що хочуть жити в незалежній країні; протести за євроінтеграцію України в 2014 році, коли миколаївці розігнали проросійський мітинг та прогнали сепаратистів і війна 2022 року, коли жителі Миколаєва об’єдналися і показали, що росію в українському місті не чекають.

Редакція сайту 0512.ua вирішила нагадати, як розвивалися події за 32 роки Незалежності в Миколаєві та як зміцнювалася проукраїнська позиція серед містян.

Референдум 1991 року та українізація у місті

Одразу варто перенестися на початок 90-х років минулого століття.

24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради Української РСР було ухвалено акт проголошення Незалежності України, який говорив про створення самостійної держави.

Тоді розпочалася агітаційна кампанія за Незалежність країни. На Миколаївщині поширили близько 1,5 мільйонів листівок. Мешканців активно закликали прийти на референдум та підтримати питання незалежності України.

За кілька місяців, 1 грудня, провели всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян підтримали незалежність країни. Явка жителів Миколаївщини тоді становила 84,10%, а тих, хто поставив “галочку” “Так, підтверджую” — 89,45%.

Як бачимо, спираючись на кількість голосів, миколаївці чекали на незалежність та бажали бути в Україні.

Наступного року, в Миколаєві вперше з’явилися українські школи та гімназії, оскільки до цього часу у місті існували лише російськомовні освітні заклади. У стінах державних установ почали використовувати українську мову. У культурних закладах продовжували вживати російську, більшість містян також говорили звичною для них мовою – російською.

Варто зазначити, що через 6 років після здобуття незалежності, 1997 року, у Миколаєва з’явився новий міський герб, який є майже точною копією герба від 16 березня 1883 року.

Революція Гідності та падіння леніна

Кінець 2013 — початок 2014 став для України переломним моментом в історії — відбулася Революція Гідності. Паралельно з патріотичним рухом у Києві у низці інших міст країни також відбувалися свої Майдани – Миколаїв не став винятком. Тут також відбувалися протести за євроінтеграцію України.

Більшого розпалу ситуація у місті набула після 22 лютого 2014 року, коли миколаївці знесли відлуння комуністичного минулого – пам’ятник леніну, який тривалий час стояв на головній площі українського міста – Соборній. За попередніми даними, в той день навколо пам’ятника зібралося близько 15 тисяч осіб. Частина людей підтримувала знесення, бо розуміла, що немає ніякого сенсу тримати в місті радянське минуле і варто будувати Україну, беручи досвід у розвинутих країн світу. Частина була проти – хтось сумував за молодістю, хтось підтримував президента-втікача януковича, хтось просто не хотів нічого змінювати, серед них, звичайно, були і провокатори. Але врешті-решт підвечір ленін впав.

Проте проросійськи налаштовані люди не здавалися і вже наступного дня, розповсюдивши фейк, що ніби-то у місті планують знести пам’ятник Героям Ольшанцям, вони розбили наметове містечко біля нього. Але зустріли супротив проукраїнських активістів. А намагання сепаратистів влаштувати штурм облдержадміністрації, обернулися поразкою завдяки опору самооборонців і міліції.

Так, у 2014 році миколаївці показали, що не підтримують російські провокації та рішуче йдуть у напрямку європейського розвитку.

Вже з наступного року у місті почалася декомунізація – місто активно змінювало все радянське, українське ставало трендовим. Побільшало і людей, які почали розмовляти українською. Проте українізація проходила повільними темпами. Пришвидшення відбулося у 2022 році.

Велика Війна 21 століття

24 лютого 2022 року стало переломним моментом для всіх українців, які ще бачили у росіянах братній народ. Протягом року рашисти активно атакували Миколаїв з різної зброї. Гинули мирні люди, серед них і ті, хто мав російське коріння. Окупанти руйнували будівлі, історія яких була пов’язана з їхньою терористичною країною.

З першого дня війни миколаївці об’єдналися – працювали на збереження міста, як комунальні підприємства, так і влада, люди, бізнес. Росіян ненавиділи, як діти, так і дорослі. Всю злість миколаївці вкладали в боротьбу – чоловіки та жінки стояли в чергах, щоб вступити до лав ЗСУ, територіальну оборону та обласну варту, жінки збиралися і готували обіди для захисників, шили, в’язали шкарпетки, плели маскувальні сітки, допомагали розбирати гуманітарну допомогу, розвозили воду, на КП робили протитанкові їжаки, звозили шини, створювали блок-пости, готували коктейлі молотова і були готові на всі запропоновані кроки, аби не пустити росію у Миколаїв.

Місто вистояло і українська заполонила всі заклади. Побільшало українськомовних спектаклів, бібліотеки «почистили» від російських та радянських письменників, які працювали на пропаганду, заклади харчування привітно зустрічають українською, послуги також почали надавати солов’їною. Побільшало і миколаївців, які на вулицях розмовляють мовою рідної країни.

Вулиця «Московська» — отримала назву міста Героя Маріуполя, пам’ятник та меморіальну дошку, присвячену російському поету, який ніс в маси культуру країни-терористи та не мав ніякого відношення до Миколаєва, пушкіну — демонтували.

Побільшало заходів, присвячених українській мові. Наприклад, протягом трьох місяців у Миколаєві реалізовували проект «Кольорові тижні з рідною мовою». На будівлях з’явилося чимало патріотичних стінописів.

Сьогодні Миколаїв має сформовану проукраїнську позицію, проте знову повинен вибороти незалежність та перемогу у війні, яку розв’язала країна-терористка росія.