Останній бій десантника Щабельського. Історія нашого захисника, — ФОТО

Внаслідок танкового обстрілу, яким ворог розпочав ранковий штурм позицій 79 ОДШБр у Мар’їнці, один зі снарядів поцілив в укриття, де були десантники. Від цього один з воїнів – солдат Олег Чорний — загинув на місці, а інший – солдат Микола Щабельський – отримав поранення голови.

Служба зв’язків з громадськістю 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗС України опублікувала останню розмову воїна.

— У нас один 200-й і один 300-й, — почулося в рації. 

— Хто, хто 300-й? — закричав в рацію ротний, не розуміючи, хто на позиції, де в той момент перебувало двоє бійців, один з яких загинув, може бути пораненим – адже голос, яким говорив з ним солдат, ніяк не видавав у ньому людину, що отримала поранення.

— Я з вами розмовляю, командире, — пролунало у динаміку.

Це були останні слова Миколи Щабельського, які від нього почув ротний. 

Мужній боєць не став скаржитися командиру на свій стан і розповідати, що йому важко вести бій. Часу надавати собі медичну допомогу у нього також майже не залишилось, адже від лісопосадки до позиції почала просуватись ворожа піхота.

Це побачив командир підрозділу, який за допомогою дронів уважно стежив за полем бою, тому одразу попередив про небезпеку підлеглого.

— Позиція «Князь», вас атакує противник. Ми підтримаємо вас вогнем, але й ви почніть працювати по них з автомату, — наказав ротний по рації Щабельському. 

І автомат Миколи «заговорив». Важкопоранений боєць, що спливав кров’ю, встиг зупинити просування орків, поціливши в одного ворожого штурмовика. По інших почав активно працювати міномет десантників. Коли автомат бійця на тривалий час «замовк», ротний щось запідозрив.

— «Князь», «Князь», як у вас справи? – почав викликати він Миколу Щабельського в рацію.  

Але відповіді не почув. Офіцер наказав бійцям із сусідньої позиції прийти побратимові на допомогу, але якийсь час через щільний вогонь, яким ворог накривав десантників, зробити це було неможливо. Коли ж воїни дісталися позиції «Князь», Микола був непритомним і у дуже важкому стані. Через кілька хвилин він помер у побратимів на руках. 

В той день рашисти штурмували позиції бійців 79-ки одночасно в усіх частинах Мар’їнки, але найважче було на лівому фланзі оборони, де прийняв свій останній бій десантник Щабельський. Та попри потужну ворожу навалу усі атаки противника було відбито, і втративши два танки і кілька десятків бійців, орки, що вціліли, відступили. Той, у кого поцілив наостанок Щабельський, теж залишився у Мар’їнці назавжди.

— Микола був хоробрим і мужнім воїном, готовим за будь-яких умов виконати поставлений наказ. Так він і загинув — до останнього тримаючи в руках зброю і захищаючи від ворога свою позицію і нашу українську землю, — сказав наостанок командир про свого підлеглого.