Наруга над козацькими хрестами: на Миколаївщині фермер проїхав трактором по похованням XXVI століття, - ФОТО

[ad_1]

На Миколаївщині, поблизу села Гребеники, фермер проїхав трактором з дисковою бороною територією поховань 18 століття. 

У  Суспільне поспілкувались з місцевими жителями, які розповіли, що  на початку 18 століття на території села Гребеники жили деякий час військовополонені шведи, а також українські козаки. Саме вони на могилах своїх товаришів ставили кам’яні хрести. Одна з місцевих жительок Валентина Коржова разом з односельцями намагалися прибирати навколо цих могил.

«Прибирали тут востаннє, мабуть, перед війною. Коли могильні пагорби зрівнялися зі стежками — вже не можна було зрозуміти де могила, де стежка — тоді сюди припинили ходити», — додає жінка.

Наруга над козацькими хрестами: на Миколаївщині фермер проїхав трактором по похованням XXVI століття, - ФОТОНаруга над козацькими хрестами: на Миколаївщині фермер проїхав трактором по похованням XXVI століття, - ФОТОНаруга над козацькими хрестами: на Миколаївщині фермер проїхав трактором по похованням XXVI століття, - ФОТОНаруга над козацькими хрестами: на Миколаївщині фермер проїхав трактором по похованням XXVI століття, - ФОТО

Після проїзду трактора шостого березня викликали поліцію, досудове провадження внесене до Єдиного реєстру дев’ятого березня. Фермер, чиє ім’я фігурує у заяві до поліції, живе у сусідньому селі Дільниче. Кореспонденти знайшли його подвір’я, але від коментаря чоловік відмовився.

За словами Валентини Коржової, понад чотири місяці не надходила ніяка інформація ані від поліції, ані від міського голови.

«А 10 серпня я прочитала у Фейсбуці про те, що 10 серпня було засідання членів виконкому Новоодеської міської ради, які прийняли проєкт рішення про ліквідацію цього кладовища і про перенесення трьох хрестів на нині чинне. Тому 13 серпня ми з жіночками прийшли сюди та порахували. І виявилося, що тут не три хрести, а 14 кам’яних і один залізний», — розповідає Валентина.

Інша ж жителька Анастасія Ситниченко додає, що навесні хрестів було більше — 27, а пізніше вони почали зникати. Зі слів мера Нової Одеси Олександра Полякова,  хрестів більше, ніж було пошкоджено, дізнався лише після звернення від Валентини Коржової, після засідання виконкому.

«Ми звернулися до обласного управління культури, національностей та релігій з приводу того, чи вважається, чи занесені до реєстрів пам’яток місцевого, обласного значення, будь-якого рівня дані поховання. На що ми отримали відповідь, що дані поховання не належать до культурної спадщини», — говорить Олександр Поляков.

 У виданні пишуть, що варіантом розв’язання проблеми може слугувати відведення вказаної ділянки до земель загального користування. На місці поховань можна облаштувати зелені насадження, а хрести перенести на територію огородженого кладовища, яке розташоване поруч, каже Олександр Поляков.

Міський голова Нової Одеси говорить, що фермера запрошували на сесію, аби той дав пояснення

«Він виступив і дав пояснення, що коли їхав з польових робіт, у нього відмовила гідравлічна система. Для того, щоб не їхати дорогою, він проїхав, так би мовити, цією, це не толока, але по місцю поховання і пошкодив ці хрести – він їх не бачив, тому що вони були у траві. Ну це його пояснення», — розповідає Олександр Поляков.

Фермера зобов’язали відновити пошкоджені хрести.Кримінальну справу відкрили за фактом «Наруги над могилою», говорить речниця відділу комунікації Головного управління національної поліції в Миколаївській області Вікторія Хіль. Поліцейські встановили, що йдеться про старе покинуте кладовище, за яким ніхто не доглядає. Тракторист заїхав на цю територію через технічну несправність, про наявність могил не знав та хрестів не бачив.

«По матеріалах кримінального провадження було прийняте рішення у порядку пункту другого частини першої статті 284-ої Кримінального Процесуального Кодексу України про закриття кримінального провадження через відсутність складу злочину», — додає Вікторія Хіль.

Науковий співробітник Інституту археології НАН України Олександр Смирнов говорить, що ці поховання заслуговують на збереження, а хрести потрібно досліджувати. Каже, що кам’яний хрест на могилі у 18 столітті могли собі дозволити лише заможні люди.

«Там є хрести трьох чи чотирьох типів, різних типів, які використовувались населенням — не обов’язково козацьким населенням — першими переселенцями, які можуть носити й католицький характер — так звані «мальтійські хрести», і там є фрагменти хрестів «візантійського типу» — тобто там хрести із зображенням орла», — говорить Олександр Смирнов.

За словами науковця, таких поховань із козацькими хрестами на території Миколаївщини багато. Але періодично з’являються досі невідомі, як у селі Гребеники.

[ad_2]

Источник: 0512.com.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *